Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«Дистанційна форма правосуддя у період війни є можливою і "робочою", проте цей вид державної діяльності має здійснюватися в законний спосіб, на міцному нормативному фундаменті та потужному матеріально-технологічному забезпеченні».
Про переваги й застереження щодо розгляду справ у дистанційному режимі розповів голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час Міжнародної науково-практичної конференції «Національне та міжнародне право: історія, сучасність, перспективи розвитку».
Очільник суду зазначив, що війна кидає виклики у сфері життєдіяльності нашого суспільства, тому держава змушена належно на це реагувати, вносити певні корективи у сферу здійснення правосуддя в Україні та запроваджувати оптимальний формат його здійснення. Передусім – це дистанційна форма правосуддя.
Спікер нагадав, що перші кроки в цьому напрямі зроблено до війни. Верховна Рада України 30 березня 2020 року прийняла Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», положення якого визначили, що учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В умовах карантину дистанційний формат правосуддя, за відсутності учасника справи безпосередньо в залі судового засідання, допоміг стабілізувати здійснення правосуддя. Проте в умовах воєнного стану виник ширший спектр ускладнень, а саме: не кожен учасник судового процесу має безпечне місцезнаходження та технічні можливості доєднатися до відеоконференції; непередбачуваність оголошення повітряної тривоги та невизначеність її тривалості, під час якої суддя зобов’язаний призупинити хід судового засідання, що безпосередньо впливає на фактичний перебіг судового засідання; не всі суди системи судоустрою України мають технічний зв'язок із підсистемою «Електронний суд», що унеможливлює повноцінне використання е-ресурсів і можливостей сторін судового процесу, суддів, працівників апарату судів тощо.
Ще одним проблемним аспектом, на який звернув увагу очільник КАС ВС, є те, що Законом № 540-ІХ дистанційна форма правосуддя задумувалася, передусім, для об’єктивної зручності сторін судового процесу, але не суддів, які мають прибути до залу судового засідання, що в сучасних умовах буває зробити непросто. Наразі немає чіткої відповіді на питання, як в умовах воєнного чи надзвичайного стану забезпечити, з одного боку, реалізацію конституційного принципу щодо непорушності й безперервності правосуддя, а з іншого – безпечні умови реалізації права суддів на працю, а кожному позивачеві – гарантований судовий захист у цих умовах.
Дистанційна форма правосуддя може хоча б частково вирішити питання щодо безпеки для суддівського корпусу. Проте не все так просто. Ця форма правосуддя є значно ускладненою в першій та апеляційній інстанціях, які приймають рішення у справі на основі дослідження фактичних обставин, доказів у судовій справі. Тому для суддів перших двох інстанцій інколи вкрай важливо взяти, наприклад, оригінал документа в руки, щоб упевнитися в його дійсності, нефальшивості тощо.
Суд же касаційної інстанції приймає рішення в судовій справі з питань права, що в цілому не потребує предметного аналізу доказів, фактів у цій чи іншій судовій справі.
Михайло Смокович висловив думку, що дистанційна форма правосуддя є правомірною, якщо укладатиметься в рамки спеціалізованого судового процесу.
Він вважає, що інститут письмового провадження адміністративної справи або окремого процесуального питання може бути істотно розширено, з огляду на те, що такі форми провадження адміністративного судочинства полягають у дослідженні судом наявних у справі матеріалів та ухваленні на їх основі відповідного судового рішення у певній справі без проведення класичного судового засідання.
Отже, спектр судових справ, розгляд і вирішення яких здійснюється судами адміністративної юстиції, має бути розширено шляхом внесення змін до КАС України з визначенням переліку категорій таких справ.
Насамкінець Михайло Смокович зауважив, що під час війни правосуддя в Україні має здійснюватися з урахуванням об’єктивних умов, спричинених воєнними діями та їх негативними наслідками.
Джерело: пресслужба КАС ВС