Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України було розглянуто справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Підприємства про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені .
Підприємство склало річну звітність за 2012 рік про зайнятість і працевлаштування інвалідів згідно із формою звітності N 10-ПІ відповідно до норм законодавства. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 7251 особу, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII, зазначена Підприємством як 76. Така кількість робочих місць для інвалідів розрахована відповідачем з фактичних робочих місць, на яких не заборонена праця інвалідів.
За наслідками проведення невиїзної перевірки Фондом , на предмет виконання Підприємством статей 19, 20 Закону № 875-XII, було встановлено, що кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених за вимогами Закону № 875-XII, – 290 осіб, оскільки цю кількість необхідно вираховувати із загальної чисельності працюючих на Підприємстві, тобто із 7251 особи.
Оскільки Підприємство самостійно не нарахувало адміністративно-господарські санкції, Фонд відповідно до вимог статті 20 цього Закону визначив суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6 409 642 грн 5 коп., та звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Підприємства до державного бюджету зазначених коштів та пені в сумі 1281 грн 93 коп.
Рішення судів попередніх інстанцій Вищий адміністративний суд України скасував та прийняв нове рішення – про відмову в задоволенні позову. Цю ж позицію підтримує і ВСУ. За змістом статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих (середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік).
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Отже, слід вважати, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).
_03_03.png)
